Палац князів Санґушків

Палац князів Санґушків — барокова будівля, частина архітектурного комплексу, розташованого на обширі Новозаславського замку (нині місто Ізяслав Хмельницької області), що ефектно розкинувся на мисі при впадінні річки Понори до річки Горині. Палац збудовано у 1754 —1770 роках для Барбари Санґушковоїяк приватна резиденція і урядовий центр волинських володінь князів Санґушків.

Сама будівля — двоповерховий будинок, що отримав ориґінальне планування piano nobile, і не подібний до інших палаців Речі Посполитої. Вплив особистого смаку Барбари Санґушкової є визначним у реалізації проекту, її не задовольнив проект розроблений Паоло Фонтана: Якуб Фонтана, королівський архітектор, доопрацював проект. До палацу добудовано дитинець, що з'єднав його з палацом князів Заславських і залишками Новозаславського замку. Будівельні зусилля, здійснені під зверхністю князів Санґушків на новозаславському замковому обширі, були настільки змінили його образ, що й сам замок відтоді отримав нове ім'я — замок Санґушків, а й просто «палац».

З-перед кінця 19 століття, палац став власністю Російської імператорської армії. Росіяни переробили палац під казарму.

Після поразки Перших визвольних змагань, палац використовувався Радянською армією, яка не ставилася до будівлі з належною до її історичного значення повагою. Навіть взяття 1963 року цієї визначної пам'яткипід охорону держави не зупинило процесу її поступового руйнування.

Після проголошення Україною незалежності у 1991 році ставлення до пам'ятки не змінилося: без належної підтримки палац руйнується і загрожує зовсім зникнути з лиця землі. А оскільки Державна служба з питань національної культурної спадщини з початку 2010 року саботує покладені на неї законодавством функції, офіційний статус пам'ятки залишається невідомим.

 

ІЗЯСЛАВ

Ізяслав розташований на річці Горинь. За однією з історичних версій князь Володимир в X ст. виділив тут спадок синові Ізяславу, по іншій - місто заснував князь Ізяслав Мстиславович в XIII в. У кінці XIII століття Ізяслав увійшов до складу Галицько-Волинського князівства. У XIV столітті місто стало власністю князів Острозьких. У XVI-XVII століттях Ізяслав стає великим економічним центром, його починають порівнювати зі Львовом і Любліном.
Зараз у місті працює більше десяти великих підприємств: цукровий і хлібозаводи, лісгосп, комбікормовий завод, швейна фабрика, м'ясопереробне підприємство.
У місті багато красивих визначних пам'яток: Костел святого Йосипа, Бернардинський монастир - в'язниця, старий цвинтар, руїни палацу Сангушко і замку Заславських, руїни костелу Іоанна Хрестителя, багато церков. Обов'язково варто відвідати, а найкращий час для прогулянок, звичайно ж літо.

Культурна спадщина

Комплекс пам'яток культури Ізяслава є одним з найцінніших і найзанедбаніших на Волині. Лише десять об'єктів у межах міста були занесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Від початку2010 року офіційної інформації з приводу пам'яток немає. Охоплює Старе і Нове міста, що набули історично осібних урбаністичних укладів, днесь подекуди зовсім затертих «варварськими набігами» і байдужим ставленням.

Пам'ятки

    • готичні руїни церкви Святого Івана Хрестителя
    • руїни Старозаславського замку (XV ст.)
    • бароковий Монастир отців Бернардинів — нині в'язниця
    • Костел Святого Йосипа з розкішним паравановим фасадом
    • живописні руїни палацу князів Санґушків, Новозаславського замку та палацу князів Заславських (XVI-XVIII ст.)
    • залишки середньовічних мурів і валів міста, зокрема вздовж річок Сошені і Горині
    • Торгові ряди
    • зразки гебрейської архітектури: Велика і Новозаславська синагоги

 

У місті діє Центральна районна бібліотека, а також її відділення у Районному будинку культури, в яких зібрано книги для дорослих і дітей, освітні і періодичні видання.

В Ізяславі є також кінотеатр «Дружба», нині на реконструкції, пристосовується під Будинок творчості.

У місті зареєстровано ряд неурядових та громадських організацій, зокрема, районна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, районне товариство єврейської культури «Ейнікайт», районний Комітет сприяння культурному, духовному, економічному розвитку Ізяславського району Хмельницької області «Відродження», громадська організація «Ізяславський Фонд розвитку «Заслав»» тощо. Слідів їхньої діяльності виявити не вдалося, либонь вони існують лише про людське око.

Музей

З 2003 року розпочав свою діяльність Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, розташований у Районному будинку культури. Нині музей пропонує переглянути експозицію з історії і етнографії Заславщини. Також доступна для оглядин галерея робіт місцевого художника Миколи Ткачука: живопис, скульптура, різьба по дереву.

Використані джерела:

1) http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D2%91%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%B2_(%D0%86%D0%B7%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2)

2) http://www.stejka.com/ukr/xmelnickaja/izjaslav/

Фото: http://www.panoramio.com/photo_explorer#view=photo&position=115&with_photo_id=25889992&order=date_desc&user=1208938
Сделать бесплатный сайт с uCoz