 Немирівський палац княгині Щербатової
Саме з княгинею Марією Григорівною Щербатовою (1857—1918), дочкою власника Немирівських земель графа Григорія Сергійовича Строганова (1770—1857), пов`язана найкрасивіша архітектурна пам`ятка Немирова. Авторство палацу, який і до тепер носить назву «Палац княгині Щербатової», спірне. Палац будувався протягом 1894—1917 років. В 1880 році старий палац Потоцьких був розібраний і на його місці через п`ять років за проектом Е.Крамажа почав зводитись новий. Бельгійським парковим архітектором Ван Геєртом значно переплановується парк (85 гектарів), який отримує регулярне планування і впорядковується каскад паркових озер. Центральний вхід палацу охороняють дві скульптури (сонні та ліниві леви). На початку ХХ століття архітектором Пехлером була зведена в парку водонапірна башта. Збереглося також декілька господарських споруд, що використовуються й зараз. З початком Першої світової війни княгиня Щербатова передає свій палац під військовий лазарет, де сама працює сестрою милосердя. Разом з нею тут працювали три дочки Столипіна, які були ріднею княгині. В 1917 році Російська імперія зникла. Влада в Немирові змінювалась декілька разів. В 1918 році, коли в Немирові перебували більшовицькі полки княгиня Марія Щербатова і дочки Столипіна були розстріляні. Радянські часи Після встановлення радянської влади садиба графині була конфіскована і з 1921 року стала використовуватись спочатку як будинок відпочинку, а пізніше як санаторій, відомий як «Авангард». В 1956 році палац був відреставрований і до честі реставраторів його архітектурні риси були збережені. Для господарчих потреб звели їдальню. За радянських часів в парку перед палацом був встановлений стандартний монумент дорослому Леніну, на території декілька статуй малого «Ілліча» та вмурований в постамент танк. Сучасність В наш час в палаці знаходиться багатопрофільний санаторій. Палац є візитівкою Немирова.
|
 НЕМИРІВНемирів — місто, центр Немирівського району Вінницької області. Населення — 11,7 тисячі мешканців (2011 рік). Історія Давнина Місцевість, де розташований райцентр Немирів, заселений здавна. В урочищі Городище, неподалік Немирова, виявлено залишки поселення трипільської культури. У цьому ж урочищі є одне з найбільших (150 га) скіфських городищ VII — VI ст. до н. е. — Немирівське городище. Воно оточене могутніми валами — 32 метри завширшки, 9 метрів заввишки та 5,5 км завдовжки. Раннє Середньовіччя У Х — ХІ ст. на цьому місці існувало давньо-руське поселення. За переказами, на місці цього поселення виникло місто Мирів, яке під час татарської навали було вщент зруйноване. Пізнє Середньовіччя Наприкінці XIV ст. виникло нове місто Немирів. Перша письмова згадка про місто припадає на 1506 рік. Козаччина Немирів був одним із центрів боротьби українського народу проти шляхетського гніту і насильницького ополячення. В роки селянсько-козацького повстання, яке очолював С. Наливайко, населення Немирова та навколишніх сіл діяло в його загонах. Воно брало участь в антишляхетських повстаннях і заворушеннях 1607, 1612, 1614 та наступних років, а також у війні проти соціального і національного поневолення в 1648-1654 роках. Єврейське населення міста дуже постраждало 31 травня 1648 року, коли козаки, без бою, під виглядом польського загону, ввійшли в Немирів де жорстоко знищили тисячі євреїв, в том числі біженців з навколишніх сіл і містечок, які ховалися у немирівський фортеці. У 1677–1679 рр. Немирів був столицею гетьмана Юрія Хмельницького під протекторатом Отоманської імперії. Новий час З Немировом тісно пов'язані імена видатних діячів української та російської культур ХІХ століття. В місті Немирові народився великий російський поет М. О. Некрасов, тут жила російська і українська письменниця Марко Вовчок (М. О. Вілінська), в Немирівській гімназії викладав малювання друг Т. Г. Шевченка — І. М. Сошенко, який брав участь у викупі поета із кріпацької неволі, а також друг великого Кобзаря — М. К. Чалий, один із перших його біографів. У Немирівській гімназії навчались російський письменник А. О. Новодворський (А. Осипович), польські письменники Т. Єж, І. Антоні (Ролле), письменник-патріот М. Трублаїні. До гімназії часто приїжджав великий хірург і педагог М. І. Пирогов, який тривалий час був її попечителем. Архітектурні та історичні пам'ятки
|
|
|
|
|