|
 З’явилась Кременецька фортеця задовго до Бони - дружини польського короля Сигізмунда І. Є гіпотеза, що збудували твердиню ще в VIII-IX століттях. Перші ж письмові згадки про сам Кременецьзустрічаються в польських книгах 1064 року. Гучної славиКременецький замок здобув після того, як Хан Батий з великою монгольською ордою взимку 1240-41 років підійшов до міста, але так і не зміг здобути його.
В історію ж твердиня увійшла під іменем польської володарки італійського походження - Бони Сфорца. Скільки дивного та недоброго говорили свого часу люди про неї. Начебто прагнула королева вічної юності, а що чарівних кремів та пластичної хірургії в ті часи не було, то використовувала Бона Сфорца кров невинних дівчат. Їх кидали на гострі кілки решітки-перекриття в одній з башт Кременецького замку, а ярусом нижче Бона приймала нелюдський душ… А легенда про міст з волосся, по якому королева діставалася до замку? А переказ, який стверджує, що Бона переховується в криниці підземного палацу й на Великдень виходить з підземелля, тримаючи у роті золоті ключі від таємної скарбниці, повної золота? І хоча історики стверджують, що Бона, володіючи волинськими маєтками понад 20 років, жодного разу не відвідала їх, строкате полотно, виткане з давніх легенд, бентежить уяву. Ех, де наші кіношники? Це ж який фільм можна зняти на такий сюжет, та ще й у такому гарному місці - серед зелених Кременецьких гір на Тернопільщині! |
 історія
|
|
 Одне з стародавніх міст України. Вперше згадується в Іпатіївському літопису в 1226р.коли, згідно з відомостями Іпатіївського літопису, руські війська розгромили об'єднані сили угорських та польських військ. На той час замком володів тесть князя Данила Галицького Мстислав Удатний. Замок постійно оборонявся від татар. Польський історик Шимон Окільський наводить іншу дату - 1073р коли велася боротьба за владу між синами-спадкоємцями Ярослава Мудрого, історик лише пише "за давніми літописами", але точної вказівкі які саме литописи не наводить. Взимку 1240р орда хана Батия не змогла взяти фортецю. Магдебурзьке право надане у 1431р. В 1536 р. король Сігізмунд І подарував місто своїй дружині - Боні.
Ця історична постать походить від міланських герцогів, донька Івана Галеацці Сфорці та Ізабелли Арагонської. Вона була другою дружиною короля. Коли Сігізмунд вже був слабким (різниця з дружиною в віці була 27 років), саме вона взяла в руки правління країною. Реморматорка, практична господиня, вона займалася на той час справді нежіночою роботою, також піднімала культурний рівень Польші - вона принесла мистецтво Ренесансу, при її дворі постійно були великі художники, скульптури, архітектори, вона навіть займалася впровадженням нових рослинних культур. Можна почути легенду про неї, що нібито вона замордувала в Кременецькому замку близько 300 дівчат, купаючись в їхній крові заради збереження своєї молодості. Наскільки це правда або просто спроба надати місту містичності невідомо, відомо лише те, що Бона володіла багатьма містами і містечками і була зайнята економічним розвитком своєї держави та політичними інтригами. Хоча варто нагадати, що саме вона підозрювалася в отруєнні другої таємної дружини свого сина - Сігізмунда Августа ІІ - литовської княгині Барбари Радзивілл. Можливо неприязнь до жінки Боною була особистою, вона використовуючи всі методи від політичних інтриг (використовуючи неприязнь польської шляхти до литовців) до жіночих наклепів (що дружина її сина хвора на безпліддя, заразила його венеричними хворобами). І після того як зненацька в 1551р молода королева померла так і не залишивши спадкоємця, перша ж підозра пала на Бону. Доречі, мало хто знає що Бона Сфорца мала від свого чоловіка окрім (зазвичай згаданого єдиного) сина ще чотири доньки. Всі вони позаймали європейські трони: Ізабелла - королева Угорщини, Катажина - королева Швеції, Софія - герцогиня Бруншвика, Анна дружиною князя Семиград'я Стефана Баторія, який став другим виборним королем Польщі. Закінчила життя Бона в себе на батьківщині - в Італії м. Барі. Проживши 63 рокі, вона можливо була отруєна за приказом Габсбургів.
 Ознайомившись з такою значною постатю, повернемося все ж таки до історії Кременця, точніше до його замку, зробивши декілька кроків в історії назад.
Хоча, щоб завершити історію про місто і перейти до опису пам'яток, слід додати в Кременці народився польський поет Юліуш Словацький, геолог Олександро Чекановський, композитор Михайло Веріковськой, тут бував Тарас Шевченко (за дорученням Імператорської Археографічної комісії в 1847), виступав Ференц Ліст.
Впродовж двох століть місто побувало під владою Росії (з 1795 до 1921), потім Польщі (до 1939), потім від Радянською владою, ну і зараз це районне місто Тернопільської області.
замок
|
|
Зведений замок на горі Бона, що знаходиться на 397 м вище рівня моря. Замок відомий ще з 12 століття. Спочатку був дерев'яний, потім в 13 ст. став кам'яний, побудований з вапняку. Збереглася башта з готичною аркою для проїзду та оборонними мурами. (товщина 2,3 м, висота 8-12 м). Замок відбивав натиск татаро-монгольської орди, перебував в облозі поляків, литовців.З 16ст. місто належало Польщі, а замок був однією з головних та міцних фортець. За приказом королеви Бони замок було укріплено - зроблено вище та товщі мури, побудувала казарми, споруди господарчого та військового призначення. Восени 1648 під замком зібралося військо Максима Кривоноса. Після півтора місячної облоги Максима Кривоноса замок пав. Після цього замок занепав.
|
Богоявленський монастир
Заснований в 1636 році Даниілом Маліновським та Лаврентієм Древінським за благословенням Києвського Мітрополіта Петра Могили. При монастирі було засноване братство (спочатку монастир був чоловічим). В 1701 році монастир стає уніатсько-базиліянським. Через 24 роки дерев'яні будівлі замінені на кам'яні. Була зведена нова церква. В будівлі колишньої уніатської колегії був створений польський ліцей і в 1807 році будівля базіліанського Богоявленського монастиря була передана ліцею, а сам монастир переведений в північну частину міста, де і знаходиться на сьогоднішній день.
Церква і двоповерховий житловий корпус були побудовані в 1760 р Станісловом Потоцьким.
Православне життя монастирю було повернуте в 1839р після об'єднання західно-українських уніатів з Православною церквою. Через 26 років була відновлене життя іноків. З того часу монастир був приписаний до Загаєцького, потім до Дерманського монастирів і лише в 1906р він став самостійним штатним монастирем першого класу. Через 13 років засновано було Православну Духовну Семінарію. На стан 1937р монастир мав: єпархіальних свічковий завод, школу псаломщиків з інтернатом, богодільню Кременцького Богоявленського братства для жінок. В братії на той час проживало 13 чоловіків. З 1934р тут знаходилася резиденція Архієпіскопа Олексія (який потім став Екзархом Всієї України). Його вбили в 1943р і поховали на монастирського цвинтарі.
Монастир став жіночим в 1953р, на рік закриття (1959) монастир нараховував 65 сестер. Монастирське майно покрадено, розкрадено бібліотеку, дзвіницю спалили, з житлового корпусу зробили лікарню, а в храмі.. зробили спортзал!
Головну святиню Чудотворну ікону Божої Матері вдалося спасти та зберегти. До 1990р вона зберігалася в Почаївській Лаврі. І 26 серпня в монастирі відновилося життя. З самого Почаєва до Кременцю був хресний хід і храм був освячений. Через півроку в монастир повернулися п'ять сестер. Поступово монастирю було повернуто корпуса, де розмістилися келії та спочивальні, головний житловий коплекс та храм. Зараз монастир нараховує біля 70 сестер. Ведуться ремонтні та будівельно-реставраційні роботи.
|
Костел та колегіум
|
|
історія спорудження перекликається з Богоявленським монастирем. В 1701 Янушем Вишневецьким було дозволено тут перебування єзуїтів. Вони заволоділи уніатською церквою, православним монастирем, і побудували тут в 1731р. за проектом архітек. Гіжицького у стилі пізнього бароко у формі літери Е. Храм було освячено на честь Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки. Складається з костелу та двох учбових корпусів.
У 1805р. Єзуїтський колегіум перетворено Тадеушом Чацьким на Вищу Волинську гімназію, а в 1819р на ліцей, який прирівнювався до уніерситету. Ліцей проіснував до 1834р. Тут в свый час викладали найвідоміші вчені - біолог Віллібальд Бессер(вын заснував ботанічний парк, що знаходиться біля коллегіуму), історик Іоахім Леллєвиль, літературознавець Евзебіуш Словацький (батько Юліуша Словацького), викладав право Олександро Мицькевич (брат поетаАдама Мицкевича).
Зараз це діючий костел. Але особисто мені не пощастило потрапити всередину. Думаю іншим разом вийде. Хочеться зауважити що на 2004 рік стан будівлі був жахливий, треба бути обережним - сходи так і хочуть розколотися навпіл.
 
|
Миколаївська Церква
|
|
Колишній францисканський монастир. Збудований в 1636р. в готико-ренесансному стилі, а у 18ст. собор та надбрамна вежа набули барокового стилю. В 2004 році проводилася реставрація. З 1832 р. став православним Миколаївським собором.
|
П'ятницький цвинтар
|
|
Козацькі могили
Тут тиша і спокій. Білі хрести вже з нерозбірливими надписами. Тут просто підсвідомо віддаєш шану загиблим.
|
|
