БАР

Бар — місто районного підпорядкування (з 1938 року) в Барському районі Вінницької області, райцентр Барського району. Наявне населення 17776 мешканців (1 листопада 2011 р.). Місто розташоване на річці Рів, за 68 км від обласного центру та за 7 км від залізничної станції Бар (селище), за 10 км від залізничної станції Васютинці, автовокзал безпосередньо в місті. Через місто пролягає дорога Т0610, найближчі євроавтошляхи E50 і E583.

Історія

Місто побудоване польською королевою Боною Сфорца (народилася в місті Барі в Італії в 1494 р.). Назва міста пов'язують з назвою місця народження його засновниці.

У свій час містом володів український шляхетський рід Григоровичем-Барським. Прізвище Барський, що зустрічається в українців, росіян, поляків і євреїв, часто походить від назви міста Бар.

Перший замок був побудований дерев'яним (закінчений в 1540 р.). Річка була перегороджена греблею, завдяки чому утворився ставок, що захищав місто і замок. З перетворенням Бара в значний торговий і культурний центр замок стає потужною фортецею. Стіни його складалися з подвійних міста, між якими була насипана земля. Замок був укріплений п'ятьма двох ярусними дерев'яними вежами. Головна вежа, захищала переїзд через річку і мала великі ворота з каплицею над ними. В іншій башті були в'їзні ворота в місто. Перед в'їздом в замок розміщувався бастіон, споруджений з дубових брусів, з двома вежами. Навколо замку і міста був викопаний глибокий рів, що заповнюється водою. У 30-х рр.. XVII століття інженер Гійом Левассер де Боплан на місці дерев'яного замку збудував новий кам'яний замок новоітальянской системи з облицюванням ескарпів кам'яною кладкою. У зв'язку з низьким розташуванням і затоплюваністю території рівень замкового двору був значно підвищений. Внаслідок численних військових дій протягом століть замок неодноразово руйнувався. В даний час замок, колись другий за величиною на Поділлі після Кам'янець-Подільського, знаходиться в руїнах.

Єврейське населення в 1847 році становило 4442 людини , а в 1897 році - 5773 людини (що було 58% від усього населення). У 1919 році в місті був погром під час якого загинули 20 євреїв.

У грудні 1941 року в Барі створили три гетто, які в серпні-жовтні 1942 року були ліквідовані. Близько п'яти тисяч євреїв (включаючи євреїв з Румунії) були розстріляні німцями.

Памятники

Скульптура воїна-визволителя на братських могилах у фортеці[23], меморіал барчанам полеглим в роки ВВВ, памятник Грушевського М.С., бюст Врублевського М.Є., стелла Делімарського Ю.К., памятник Шевченка Т.Г.

Екскурсійні обєкти

• Костел св. Анни (добудовано 1906 р.)(з 1811 - костел св. Миколая),
• Покровський монастир (XVIII-ХХ) (тепер монастир сестер-бенедиктинок),
• Святоуспенська церква (1757),
• скит Браїловського монастиря ікони Барської Божої Матері,
• Греко-католицька церква 17 ст. та монастир св. Івана Хрестителя отців Василіян,
• руїни фортеці,
• етнографічний музей в Барському автомобільно–дорожньому технікумі.