ПОЛОННЕ

Історія

996 року князь Володимир Святославович приписав Полонне до київської Десятинної церкви. Спочатку місто належало Великим князям Київським. Тут бували великі князі Володимир Святославович, Ярослав Мудрий, в 1170 році тут жив удільний князь Володимир Мстиславович. Пізніше, в 1195 році київський князь Юрій віддає Полонне своєму зятеві Роману Мстиславовичу, правителю Волині. З цього часу і по сьогодні місто є складовою Великої Волині. Після утворенняГалицько-Волинського князівства Полонне ввійшло до його складу. Стояв із своєю раттю біля Полонного король Данило Галицький, на той час власник міста.

Щоб захиститися від кочівників, на природній височині було зведено замок — фортецю із земляними валами, дерев'яним частоколом. Лаврентьєвський літопис повідомляє, що в 1169 році половці підійшли до Полонного і захопили багато людей і худоби з навколишніх сіл, проте фортецю не здобули. Місто, очевидно, було зруйноване монголо-татарами в 1240 році.
В ХІІІ ст. в Полонному існував православний монастир.

Протягом віків відомо було місто Полонне і своїми ремісниками. Завдяки отриманоve містом у другій половині XVI ст. магдебурзького права, ремесла набувають надзвичайного розвитку, створюються ремісничі цехи.

В угоді від 1366 р. Казиміра ІІІ з Любартом Полонне згадується серед «мурованих» міст. У 1510 р. на місці укріпленого посаду Костянтин Острозький будує нову фортецю.

У 1640 р. Станіслав Любомирський укріплює центр міста бастіонним оборонним валом по п'ятикутному плану за голландською системою і фортечні мури. Авт. перебудови був італ. архітектор Мацей Трапола.

З 1648 року Полонне було сотенним містом Волинського полку в Українській державі Богдана Хмельницького.

Наперекір руйнівним війнам, в місті залишились історичні пам'ятки сивої давнини: територія оборонної фортеці ХІІ ст., земляні вали, залишки замку на історичній Татарській вулиці.

Основні історичні та історико-архітектурні пам'ятки

• Земляний вал давньоруського городища, ХІІ — ХІІІ ст.
• Римо-католицький костел Св. Анни, 1607 p.
• Козацька могила, XVII ст.

• Покровська церква 1720 p., перебудована нa початку ХХ ст.
• Кам'янi склепи цадикiв-хасидiв нa жидівському цвинтарі, ХVІІІ ст.
• Каплиця-склеп родини Карвіцьких нa польському кладовищi, ХІХ ст.
• Водяний млин i склади в районi Гaмapнi, ХІХ ст.
• Комплекс водяного млина пo вул. Лесі Українки, 1901 p.
• Будинок редакції районної газети, колишня контора полонських млинiв Дунiн-Карвiцьких, 1910 p.
• Полонський парк — пам'ятка садово-паркової архітектури XIX ст. загальнодержавного значення,